МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА” ІНСТИТУТ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ,РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ ТА ЕЛЕКТРОННОЇ ТЕХНІКИ КАФЕДРА РЕПС
Звіт з лабораторної роботи №1 з дисципліни ’’Аналогові електронні пристрої’’ на тему: «Дослідження властивостей диференційного каскаду»  Львів 2012р. Мета роботи: експериментальне дослідження основних властивостей диференційного каскаду підсилення напруги. Теоретичні відомості В підсилювачів постійного струму каскади гальванічно зв’язані, тобто в схемі відсутні роздільні конденсатори. У зв’язку з цим підсилювачі мають рівномірну амплітудно-частотну характеристику. Однак навіть невелика температурна нестабільність вхідних каскадів при великому коефіцієнті підсилення призводить до появи повільних змін вихідної напруги. Цей дрейф Uвих сприймається, як сигнал і є основним джерелом похибок підсилювачів постійного струму. Схема експерименту Завдання до експерименту На частоті 1кГц для положення SА1-1 при Uвх=1В виміряти Uвих1(Uвих2) і розрахувати Ku+. Вимірювання та розрахунки виконати для двох положень перемикача SА1-1 і SА1-2 На частоті 1кГц для положення перемикача SА2-2 при Uвх=50мВ виміряти Uвих1 і розрахувати Ku-. Вимірювання та розрахунки провести для двох положень перемикача SА1-1 і SА1-2 при ввімкненні в коло емітерів ДК опору R5 та електронного опору. Виміряти вхідний опір ДК для несиметричного сигналу положення перемикача SA2-2 з електронним опором та без нього. Для цього сигнал частотою 1 кГц від генератора ЕГ подається на вхід ДК через додатковий резистор R3 (рис. 2). Виміряти напругу U1 між базою VT1 та загальним провідником. Вхідний опір схеми розраховується за формолою:
За результатами п.п. 3.1, 3.2 розрахувати
при ввімкненні в коло емітерів ДК опору R5 та електронного опору. Експериментальна частина 1.1 Перемикача SA1 ставим в положення 1. В емітер включеннно опір R5. Вимірюємо вихідні напруги Uвих1 ,Uвих2 та розраховуємо Ku+ fген = 1кГц Uвх=2В Uвих1= 1В Ku+=1/2= 0,5 1.2 Перемикач SA1 ставим в положення 2. В емітер включено електронний опір. Вимірюємо вихідні напруги Uвих1 ,Uвих2 та розраховуємо Ku+ fген = 1кГц Uвх=2В Uвих1= 0,03В Ku+=0,03/2= 0,015 2.1 Перемикач SA2 схема включена для несиметричного вхідного сигналу. Перемикач SA1 ставим в положення 1. В емітер включено опір R5. Вимірюємо вихідну напругу Uвих1 розраховуємо Ku- - коефіцієнт підсилення несимметричного сигналу. fген = 1кГц Uвх=50мВ Uвих1= 2,95 В Ku-=2,95/0,05 = 59 2.2 Перемикач SA1 ставим в положення 2. В емітер включено електронний опір. Вимірюємо вихідну напругу Uвих1 та розраховуємо Ku- fген = 1кГц Uвх=50мВ Uвих1= 2,9 В Ku-=2,9/0,05= 58 3 Вимірюємо вхідний опір ДК для несимметричного сигналу. Положення перемикача SA2 в положені 2. Підєднуємо вхід генератора до входу ДК через додатковий резистор R3
Rвх=495Ом Rвхдифк=550 ОМ 4.1 За результатами розділу 1,2 розраховуємо Кпс послаблення вхідного сигналу з R5 в якості опору емітера. Кпс= Ku-/ Ku+; 59/0,5= 41,44 дБ 4.2 За результатами розділу 1,2 розраховуємо Кпс послаблення вхідного сигналу при використанні електронного опору. Кпс= Ku-/ Ku+; 58/0,015= 72,75 дБ Виновок: на даній лабораторній роботі досліджував основні властивості диференціального каскаду підсилення напруги. Макет диференційного каскаду виконаний за принциповою схемою, показаній на рис.1. До особливостей схеми слід віднести можливість роботи в двох режимах: при підсилені синфазного сигналу та підсилені несиметричного сигналу. Перемикання режимів здійснювалось перемикачем SA2. З доп...